Звіт щодо проведення заходів у Мангуській ЗОШ І – ІІІ ст. №2 

з відзначення 25- ї річниці Студентської революції на граніті

3 метою утвердження ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті" в школі були проведені наступні заходи:

Години спілкування «Революція на граніті. Перший майдан» 1- 4 клас.

Дискусія на уроках історії «Революція на граніті – Свято Воскресаючого Духу» 8 -11 клас.

Перегляд та обговорення презентації «Революція на граніті» 5-6 клас.
manschool2.at.ua)

Прослуховування на уроках музики аудіозаписів з піснями у виконанні та під авторством учасників Революції на граніті пі гаслом «Іти ще довго…» 3 - 8 клас. (додаток 1)

Складання буклетів «Борітеся й поборете – вам Бог помагає…» 8-11 клас.

Відеоурок з подальшим обговоренням «16 днів. Революція на граніті»  7 клас.   (Чайка Л. “16 днів. Революція на граніті” [Електроннийвідеоресурс] // студія “Диваки” / Л. Чайка – 2011. Режимдоступу: https://www.youtube.com/watch?v=7NY_icyX2Tg)

Комбіновані виховні години (використання різного обладнання, свідчень учасників Революції) (додаток 2) 7 - 11 клас.

Заступник директора з ВР                                                                                                                            Шиян О.В.

Додаток1

«Ітищедовго…»

Пісні у виконанні та під авторством учасниківРеволюції на граніті.

МарічкаБурмака:

“В ярмах туги” (сл. М.Філянський, муз.М. Бурмака)
“Сніг в гаю” (сл. О.Олесь, муз.М. Бурмака)
“Ой не квітни, весно” (сл. О.Олесь, муз. М. Бурмака)
“Ітищедовго” (сл. М.Йогансен, муз.М. Бурмака)
“Ми йдемо” (сл., муз. М. Бурмака, М.Павлів)
“Вініде по воді” (присвята Героям Майдану) (сл., муз.М. Бурмака)

АндрійХавунка:

“Чорний ворон” (авториневідомі)
“Хмари грізнішезійшлися над головами” (сл., муз. І.Особік)
“Задивлюсь у твоїзіниці” (Моя Україна) (сл. В.Симоненко, муз. – композитор невідомий)

Едуард Драч:

“В чужині не родятьсяпісні” (сл., муз. Е.Драч)
“Віддайтемову” (сл., муз.Е.Драч)
“Грай кобзарю” (сл., муз.Е.Драч)

Тарас Петриненко:

“Я професійний раб” (сл., муз.Т. Петриненко)

Додаток2

Активістизгадують…

Про незалежність:

“Революція, безкровна, цивілізована, оформлена в колониюних – майбутнєУкраїни – зробила за цих два тижніголодуваннявелетенськийкрок вперед” – І.Островський, Є. Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Починалося все з великогонатхнення, а завершилосявтраченим шансом для країни. Проукраїнськідепутати не підтримувалинашівимогищодоперевиборів до Верховної Ради. Вони раділинаявній у них на той час третинімісць, ми ж розуміли – для можливостіприйняттярішеньпотрібен 51 відсотокголосів. Владу слідбулобратитоді. Цебув невеликий проміжок часу, коли комуністична сила похитнулася, а суспільствопрагнулозмін. Більшетакоїнагоди не випало. Студенти те розуміли, а депутати – ні, але постраждали не студенти, а вся країна” – О. Доній.

“Ми однак в меншості, нам треба щедовгоборотися, але народ вже почав замислюватися про незалежністьУкраїни, хочаранішеце мало кому могло спасти на думку. Після ж голодуванняідеянезалежності почала активно обговорюватися” – М.Свистович.

“Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже зновстоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції” – В. Рог.

“Те, що ми мализробити на голодуванні, ми все зробили і можнасподіватись, щосьогодні є результати наших дій. Не вартожитистаримивчинками, потрібноробитищосьнове!” – А.Салюк.

“Настав час вибору: або ми доб’ємосьнезалежноїдемократичноїУкраїни, або так і залишимоськолонієюімперії, духовно бідним, зденаціоналізованим народом” – І. Островський, Є. Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Акція носила характер “за”, а не “проти”. Провідноюбулаідеясвободи для всієїукраїнськоїнації, яка народжуваласьякразтоді, і в цьому не булонічого вульгарно націоналістичного” – В.Кіпіані.

Про революцію:

“Акцію придумали в гуртожиткуфілософського факультету університетуімені Тараса Шевченка, в кімнатіВ’ячеславаКириленка.  Про основніподіїреволюції знало, по суті, троє людей” – О. Доній.

“Сьогодні площаЖовтневоїреволюції, де розмістилосянаметовемістечкостудентів, нагадуєвибухонебезпечниймеханізм. Хитаннязбуджують всю республіку, а їїсерцесьогодні, даруйте, шановнідепутати, все-таки не в парламенті, а тут, поряд з голодуючими студентами…” – І.Островський, Є.Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Із самого голодуванняменінайбільшезапам’яталосьєднаннямолодихдемократичних сил. До того Київлякали “бандерівськоюзагрозою”. А в жовтні 1990 року, вперше, на демонстраціїзібралося все студентствовузів та технікумівміста, а такожучні старших класівкиївськихшкіл. Цебулоколосальнеєднанняпредставниківтодішнього молодого покоління” – І. Островський, Є. Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Усі студенти-голодуючітримаютьсямужньо, хочсамопочуттяїх далеко не однакове. Змінюєтьсявиглядобличзовнішньо, протезмінюється з їхньоюпозицією і політичнеобличчяУкраїни”; “…ЦК компартіївпаніці давив на заводськіпарткоми: дайте своїмробочимгорілки, хай розгонять тих сопляків! – розрахунок на “інертнумасу”. А масараптомперестала бути інертною. “Ценашідіти!”- заявив увідповідь і “червонийАрсенал”, і завод “Більшовик”, і “Ленінська кузня” – І. Островський, Є.Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Всі знали, що у голодування треба входити. Але ніхтоцього не робив. І потім у всіхпочалисяпроблеми, завороти кишок, внутрішняінтоксикаціяорганізму. Всіх забрала швидка. Ми знали, щопід час голодуванняпотрібнопити теплу воду. Але на третій день цьоговженіхто не робив, бовідтеплої нудило. Тому пили холодну воду. На шостий день нудило вже й відхолодної. Тодіз’являєтьсяприсмак оцту в роті – організмпочинаєспалюватижири. Також у всіхпадавцукор і тиск. Зголодуваннябільшістьвжевиходила за правилами” – М.Свистович.

“Я не знаю психічно здоровулюдину, яка не боїться, щоїїпоб’ють, абощо вона помре. Тільки є питання страху, а є питання мети. І так, було страшно, але ми усвідомлювали, чому ми церобимо” – А.Салюк.

“Це бувдесятий день голодування і не буложодноїреакції. Тодімайже половина студентіввиступила з ідеєю про самоспалення. Цебуло просто неймовірно, ці люди усвідомлювали, що там, на граніті, їхнєжиттяможезакінчитися” – М.Іващишин.

“Кожного дня нас перевіряли, брали аналізи, якіпоказували, хтоголодує, а хтоні. Якщоаналізипоказували, щолюдинаїсть, їївиганяли. Наприкінціголодуючихбуло купа – більше 200. Навіть стояла черга з тих, хтохотівприєднатися до голодування, але ми вже не брали, бо небуло, де їхдівати. Тількивтомуразі, як хтосьвибував, заходив новий” – М. Свистович.

“До нас приходили КГБісти і казали, щодовготерпіти небудуть і подавлять танками. Навітьнамагалисянацькуватиафганців, якімітингували за свої права (їмобіцяливиконатиїхнівимоги, якщо вони нас розженуть, але врешті-решт вони до нас приєднались, босеред нас тежбулиафганці). Тому ми постійноочікували, що буде якийсьнапад. Ми булиготові до всього. І ти незнаєш, що буде. Увесь час переслідують думки про смерть” – М.Свистович.

“Була спробазамінуватинаметовемістечко. Цебуло, здається, 15-го, пізноввечері. Прийшламіліція й повідомила: поступила інформація, щотабірзаміновано. Напругабуланеймовірна. Якразвідбувалисьостанніперемовини в парламенті. Керівництво табору наказало вийти і заховатися за пам’ятникомЖовтневоїреволюції, якийтодібувприблизно на тому місці, де тепервисочієсклянастіна “Глобуса”. Але розуміючи, щоможепочатисязахоплення табору, охоронанаметовогомістечкалягла по кордону табору, тримаючись за руки. Якбиміліціяпобіглазахоплювати намети, то вони стали б на заваді. А ми бачилице з-за пам’ятника, метрівзі ста. Нам булодужесмішно, що ми сховалися за Леніним. Але так нічого не знайшли — і ми повернулись на ніч до наметів” – В.Кіпіані.

“Ми не сиділи і не лежали на Майданіпостійно – ходили по університетах, заводах –  піднімали народ. Останній день голодуваннязустрів на заводі “Буревісник”. У нас булитакімобільнігрупи, якіїздили по підприємствах… Приїхали на збориколективу. Нас посадили за стіл, поставили воду у трилітрових банках (зустрічтривалагодини три, і за цей час свою банку я всю спорожнив). У залі в перших рядах сіликомуністи з парткому. Деякінавмисноїлисмачніканапки з ковбасою, баликами, ікрою. Періодично  пропонували нам. Цещобвивести з рівноваги. Вони сперечалися з нами, але ми все-одно загітувалиробітників на страйк, приїхалищасливі назад і побачилинатовпзначнощасливішихза нас людей. Виявилось, що ми щойно перемогли. От тількизагітували людей на страйк, а тут – перемога” – М.Свистович.

Про комуністичну систему:

“У безсилій злобівідходитькривавакомуністичнаепоха” – І. Островський, Є.Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Смисл Революції на граніті – цезагальнонаціональнепробудженнявідтривалої і згубної для Українирадянськоїкомуністичноїсплячки, ініційованамолоддю як рушіємісторичнихперетворень і колективнимборцем за соціальніідеали. Приклад самопожертви, щозміниларухісторії, об’єдналасуспільство в єдиномуідейномупориві” – І. Островський, Є. Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Революція на гранітізалишиться прикладом того, щонавіть для найбезжаліснішоїтоталітарноїсистеми приходить час, коли вона перетворюється на гнилустіну. І тодіїїцілкомздатніздолатимолоді люди, озброєнілише справедливою ідеєю, єдністю і бажаннямперемогти” – І. Островський, Є. Черненко “Великий злам. Хронікареволюції на граніті” – 1990.

“Голодування стало центральноюподією, і взагалі без цьогоголодування не було б незалежноїУкраїни. Тодімав бути підписанийсоюзнийдоговір, якийзробив би вихідреспублікизі складу СРСР фактичнонеможливим. В цьому новому союзному договорібувпрописаниймеханізм, якийбувнастількискладним, що практично здійснитивихідбулонеможливо... Тому не підписанняУкраїною нового союзного договору було головною умовоюголодування” – М.Свистович.