Оздоровча функція сучасного уроку фізичної культури

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Забезпечення оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури

Підготував:

Вчитель  фізичної культури

Мангуської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2

 Манжула М.В.

Мангуш 2015

Оздоровча функція сучасного уроку фізичної культури.

Деякі вчителі фізичної культури не завжди враховують основні оздоровчі функції сучасного уроку фізичної культури, а в основу ставлять задачі з навантаження націленого на розвиток фізичних якостей. Сам же предмет фізичної культури повинен бути понад усе спрямований на укріплення здоров’я учнів та формування у них навичок до самостійних занять фізичними вправами.

Фізична культура – одна з важливих складових частин загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових  та інтелектуальних здібностей із метою гармонійного формування особистості та розвитку активної життєдіяльності.

Їх формування  відіграє значну роль у підготовці всебічно розвиненої молодої людини, здатної успішно працювати в різних галузях господарства і соціально-культурної сфери, захищати Батьківщину. Тобто і уроки фізичної культури включають не тільки заняття руховими вправами, процедурами, загартуванням, а й ще і широкий круг понять, які належать до знань про правильний режим раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок тощо.    

В сучасних умовах, коли однією з найголовніших проблем сучасного суспільства є створення системи освіти, яка б не тільки виховувала освічену, культурну людину, але й зберігала та зміцнювала її здоров’я головними вимогами до сучасного уроку є:

• забезпечення диференційованого підходу учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я,  рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі;
• забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення  міжпредметних зв’язків;
• забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої та інструктивної спрямованості;
• формування умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами.

Важливість проблеми здоров’язбереження визначена Конституцією України, Національною доктриною розвитку освіти, які декларують найвищою соціальною цінністю в державі життя та здоров’я людини. Тому робота над розв’язанням проблеми «Оздоровча функція сучасного уроку фізкультури».

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і, зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони виконували профілактичну і розвивальну функцію,  сприяли зміцненню їх здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла визначення, що таке здоров’я. «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад”. Здатність організму адекватно змінювати свої функціональні показники і зберігати оптимальність в різних умовах – найбільш характерний критерій норми здоров’я.

Брак рухів у житті школярів, недостатній розвиток рухових функцій негативно позначаються на фізичному та психологічному стані. Низька рухова активність погіршує функціональні можливості систем організму дитини, внаслідок чого виникає неадекватна реакція на навантаження, сповільнюється фізичний розвиток загалом.

Працюючи вчителем фізичного виховання, я спостерігаю різке погіршення стану здоров’я дітей та підлітків: 68% першокласників мають порушення здоров’я,  значна кількість випускників обмежена у виборі професії через медичні показники. Оскільки, за даними досліджень, 50-70 % стану здоров’я людини залежить від способу життя, постає потреба у навчанні кожного учня таких способів і форм життєдіяльності, які забезпечать здоров’я сьогодні і в майбутньому, творчу та фізичну активність і довголіття.

Згідно з Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи  система занять учнів  фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

• уроки фізичної культури;
• фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня;
• позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках тощо).

Враховуючи принцип оздоровчої спрямованості організовую уроки фізичної культури так, щоб вони виконували і профілактичну і розвиваючу функцію. Це означає, що з допомогою фізичного виховання працюю над удосконаленням функціональних можливостей організму, підвищуючи його працездатність до негативних впливів та компенсацію недостачі рухової активності, яка виникає в умовах сучасного життя.

         Я будую уроки так, щоб із кожного уроку учні виносили нові знання й уміння, бачили, що у процесі цілеспрямованих занять фізичними вправами вдосконалюється їх розвиток. Для цього кожен учень повинен мати особистий рекорд і моє завдання як учителя до нього підвести. Намагаюсь чітко визначити кінцеву мету спільної роботи з учнями на весь час навчання у школі, на рік, семестр, тему, серію уроків, тобто уявити результат діяльності на різні періоди часу. Висунення мети спрямовує і регулює діяльність учня, робить її усвідомленою (Додаток 1).

 Я вважаю, що для педагогічного впливу чинник рухової активності є одним з головних. Фізичні вправи – це основний доступний для вчителів фізкультури засіб формування здорового способу життя.

Заняття фізичними вправами активізують і удосконалюють обмін речовин, покращують діяльність центральної нервової системи, забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м’язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також скорочують довжину функціонального відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження. Крім оздоровчого ефекту, фізичні вправи збільшують розумову і фізичну працездатність, дозволяють підвищити рівень фізичних якостей, впливають на формування і подальше удосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок (ходьба, біг, стрибки, ігри, тощо.)

Паралельно з освітніми розв'язую оздоровчі завдання. Для цього здійснюю комплекс заходів, що забезпечують сприятливий вплив виконуваних на уроці фізичних вправ на організм учнів. Оздоровчий ефект фізичних вправ спостерігається лише тільки в тих випадках, коли вони раціонально збалансовані по спрямованості до індивідуальних можливостей учнів. Щодо цього велике значення має: правильне дозування фізичних навантажень; належні гігієнічні умови проведення занять; організація занять у природних умовах; процедури загартування; дотримання вимог до форми учнів та стану обладнання. 

Велику увагу під час виконання фізичних вправ приділяю поставі й диханню. Адже від правильного положення тіла, своєчасного вдиху і видиху залежить не тільки оздоровчий ефект, а й успішне засвоєння вправ.

Необхідною умовою формування інтересу до занять фізичною культурою є надання учням можливості показати свої здібності. Чим активнішими є методи навчання, тим легше зацікавити школярів. Тому я завжди намагаюсь  підбирати різноманітні комплекси для дітей. Комплекси вправ із скакалками, обручами, м’ячами та багато інших (Додаток 2). Розминку проводить кожен учень замість учителя і отримує за це оцінку. Це допомагає  кожному учню вивчити комплекс фізичних вправ. Із метою розвитку фізичних якостей школярів уроки фізичної культури часто проводжу у формі колового тренування. З огляду на стан здоров’я сучасних дітей систематично під  постійним  контролем тримаю частоту пульсу, дихання дітей, вчу їх робити це самостійно, а також, слідкувати за власним самопочуттям, змінами у стані здоров’я. Використовую на уроках розроблені комплекси підготовчих та загальнорозвиваючих вправ (Додаток 3). У ході реалізації оздоровчих, навчальних та виховних завдань, намагаюся максимально використовувати  кожну  хвилину  робочого  часу  на  всіх уроках  фізичної  культури.

Упевнений , що вчитель фізичної культури – це, насамперед, учитель здоров’я. Навчити учнів самостійно займатися фізичними вправами – одне з головних його завдань. Виконання  вправ – важлива форма самостійної роботи учнів, характерною особливістю якої є відсутність безпосередньої допомоги, контролю. У цьому плані не можна недооцінювати роль домашніх завдань. Досвід підтверджує, що головне призначення домашніх завдань – зміцнення здоров’я вихованців, підвищення рівня їхнього фізичного розвитку і набуття ними багатого рухового досвіду, в тому числі,  і спортивного.         Систематично застосовую у своїй роботі диференційовані домашні завдання (Додаток 4 ).

Найважливішим своїм завданням вважаю виховання в учнів стійкого інтересу до занять фізичною культурою, спортом, зміцнення здоров’я кожної дитини, формування необхідних рухових якостей, бажання і уміння самостійно займатися фізичними вправами.

Багато працюю над проблемою забезпечення взаємозв’язку фізичного і розумового і морального виховання школярів. Проводжу бесіди щодо вироблення корисних та профілактики шкідливих для здоров’я звичок    (Додаток 5), аналізую стан фізичного здоров’я учнів, проводжу дискусії, диспути на теми, які стосуються здоров’язбереження,  на кожному уроці повторюю з учнями техніку безпеки життєдіяльності (Додаток 6). Працюю над вихованням навичок культури поведінки, а також формуванням поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичний розвиток і підготовленість є не тільки його особистою справою.

Звичайно, найпершими вихователями, вчителями дітей є батьки, сім’я. Від рівня їхньої культури залежить рівень сформованості людяності, духовності, гідності дітей, у яких закладаються основи умінь і навичок, звичок, виробляються оцінні судження і певною мірою визначається подальша життєва позиція з огляду на спосіб життя батьків. Тому намагаюся співпрацювати з батьками щодо фізичного виховання і, зокрема, таких аспектів, як зміцнення здоров’я.

В рамках фізкультурно-оздоровчих заходів проводжу змагання між класами, спортивні свята тощо. Діти люблять рухливі ігри. У рухливих іграх, спортивних діях колективного характеру виховується почуття дружби, готовності до взаємодопомоги. При проведенні спортивних свят, ігор, веселих стартів, інших змагань, помічаю, що ускладнення завдань викликає у дітей бажання долати труднощі. Досягнення успіху у складних ситуаціях дає їм позитивні емоції і розвиває наполегливість. Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Фізкультхвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової і фізичної працездатності учнів, бо  справедливими є слова видатного вченого-педагога К.Д. Ушинського: «Дайте дитині трохи порухатись, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять». Тому я надаю рекомендації, розучую вправи з учителями для проведення ігор та фізкультхвилинок. Потім під керівництвом вчителя учні їх виконують. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя  на фізичний розвиток дитини (порушенню постави, деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.

Організована в школі позакласна спортивно-масова робота - веду  заняття в гуртку фізичної культури з волейболу , проводжу роз’яснювальну роботу серед учнів про значення фізичних навантажень, значення систематичного і кваліфікованого навчання певним видам спорту (Додаток 7), роль самостійних занять учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах та інше.

Підсумовуючи свою роботу, я вважаю, що уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формування у учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті, і я працюю над підвищенням впливу уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. І для того, щоб заняття фізичною культурою давали позитивний вплив на здоров’я дитини, дотримуюсь наступних правил:

1. застосовую засоби і методи фізичного тільки такі, які мають наукове обґрунтування їх оздоровчої цінності;
2. планую фізичні навантаження відповідно до можливостей учнів;
3. забезпечую в процесі використання всіх форм фізичної культури регулярність і єдність рекомендацій лікарів, педагогічного контролю і самоконтролю.

         Мета моєї роботи полягає у тому, щоб кожний урок був сюжетом із життя, грою, бо саме під час гри у дітей виникають різноманітні позитивні емоції, які створюють для нервової системи найкращі умови формування найрізноманітніших рухових навичок і розвитку фізичних, моральних та психічних якостей. Я хочу, щоб кожна нова тема уроку була сюрпризом для дітей, щоб діти бажали повторити ту чи іншу гру чи вправу ще раз. Саме це б дало мені добру нагоду урізноманітнювати, вдосконалювати уміння дітей, сприяти зміцненню їхнього здоров’я.

         Активна пропаганда занять фізкультурою, роз’яснення щодо їх важливості, власний приклад дають результати: більше учнів приходять до спортивних секцій школи, ДЮСШ, а також займаються індивідуально вдома, консультуючись з окремих питань. В 2014 році збірна школи з футболу в Першості району  посіла І місце, а в 2015 – ІІ місце; стабільно виступає команда з волейболу  – І місце в районних  змаганнях п’ятий  рік поспіль; посідають перші місця  учні  в особистих та командному заліках. У 2014-2015 н.р. команда школи  посіла, як і у попередні роки І місце в районній спартакіаді. Зараз діти наполегливо і з бажанням тренуються, сподіваючись на високі результати.  Мангуська ЗОШ № 2 найкраща в районі за спортивними результатами  на протязі багатьох років.

.

Література

1. Ареф’єв В.Г., Столітенко В.В., Фізичне виховання в школі.-К.ІЗМН,1997.
2. Волинець Ю.Й.,Нижник М.В., Катюха Л.В. Інструктивно-методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності під час занять фізичною культурою та при проведенні спортивно-масових заходів у загальноосвітніх школах//Директор школи.-2001.-№ 23-24-с.39-46.
3. Волинець Ю.Й. Організація фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня школяра. – Луцьк,1999.
4. Махов В.Я. Теорія й методика навчання рухливих і спортивних ігор.-К. ІЗМН,1996.
5. Родигіна І.В. Компетентісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005

Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.1-11 класи.-К.: Початкова школа,2001.