Мангуш  
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Главная » 2016 » Квітень » 13 » Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
11:35
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

 

Концентраційний табір — це місце, де за рішенням вищих органів влади або державної таємної поліції з політичних, воєнних, національних або релігійних мотивів примусово утримуються великі групи ув'язнених людей.
Після приходу 1933 року до влади в Німеччині Адольф Гітлер проголосив програму «оздоровлення нації». Її суть полягала в знищенні політичних противників нацистів, «неповноцінних народів» (зокрема, євреїв і циган), «неповноцінних соціальних груп», окремих «фізично або психічно неповноцінних» людей. Для виконання цієї програми спочатку в самій Німеччині, а потім і в окупованих країнах створювалися концентраційні табори. В Європі налічувалося близько 30 концтаборів. Найбільші з них — Дахау, Бухенвальд, Треблінка, Майданек, Освенцім, Собібор. На цих «фабриках смерті» було знищено мільйони людей з різних країн.
Бухенвальд — нацистський концтабір, який знаходився поблизу німецького міста Веймар. За весь період його існування (1939-1945) тут відбували ув'язнення близько 250 000 людей — переважно євреїв та політичних в'язнів, але також радянських військовополонених, циганів та гомосексуалістів. З них понад 55 000 було вбито та закатовано, у той час як десятки тисяч людей загинули від голоду та хвороб. Влітку 1943 року у Бухенвальді утворився інтернаціональний табірний комітет, який об'єднував секції антифашистів різних національностей і готував в'язнів до повстання. Інтернаціональне повстання проти гітлерівців, результатом якого стало ліквідування табору, мало місце 11 квітня 1945 року, коли американські війська вторглися на територію Бухенвальду. Саме на честь цієї події 11 квітня відзначається в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. В цей день Україна разом з цілим світом вклоняється людям, які пройшли через пекло фашистських концтаборів. Усього на території нашої країни (разом із Закарпаттям та Кримом) налічувалочь близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, серед них концтаборів — 6, в Києві — «Сирецький», «Дарницький».
Після Другої світової війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. А на Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років система гітлерівських концентраційних таборів засуджена як прояв антилюдяності.

 

Було вбито та закатовано, у той час як десятки тисяч людей загинули від голоду та хвороб. Влітку 1943 року у Бухенвальді утворився інтернаціональний табірний комітет, який об'єднував секції антифашистів різних національностей і готував в'язнів до повстання. Інтернаціональне повстання проти гітлерівців, результатом якого стало ліквідування табору, мало місце 11 квітня 1945 року, коли американські війська вторглися на територію Бухенвальду. Саме на честь цієї події 11 квітня відзначається в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. В цей день Україна разом з цілим світом вклоняється людям, які пройшли через пекло фашистських концтаборів. Усього на території нашої країни (разом із Закарпаттям та Кримом) налічувалочь близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, серед них концтаборів — 6, в Києві — «Сирецький», «Дарницький».
Після Другої світової війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. А на Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років система гітлерівських концентраційних таборів засуджена як прояв антилюдяності.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня. Цю пам'ятну дату встановлено за рішенням Організації Об'єднаних Націй 11 квітня тому, що саме в цей день у 1945 році в'язні концтабору Бухенвальд ("Буковий ліс"), довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання. У таборі в той час знаходилися декілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. У цьому жахливому місці за дев'ять років побувало близько двохсот п’ятдесяти тисяч людей. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних: їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом. Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді — переважно євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуалісти. Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Діти та підлітки часто ставали  жертвами  жорстоких медичних дослідів. В концтаборі Освенціум після першочергового відбору в’язнів, тсячі яких було відправлено в душогубки, із дітей що лишилися  проводився медичний відбір. Серед тем, що цікавили табірного лікаря, були пересадка органів і тканин, операції по  заміні статті, наслідки впливу  хімічних та шкідливих  препаратів на організм людини та   інше. Даних про точну кількість піддослідних немає, однак відомо, що із 3-х тисяч відібраних для експериментів  дітей в живих залишилось менше 200. Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало 6 мільйонів, багато з інтернованих до смерті піддавалися медичним експериментам. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку. За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу. Ця пам’ятна дата в серці народів болить незагойною раною з 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців і вийшли на свободу. Як повідомляють історичні джерела, німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою американських військ. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території найбільшого концентраційного табору Бухенвальду спалахнуло збройне повстання, що організували ув’язнені. Коли в концтабір увійшли американські війська, повстанці уже перебрали на себе контроль. Над табором підняли червоний прапор. З тих пір 11 квітня – день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Уклонімося в цей день мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору!

 

 

 

Материалы к уроку мужества,

посвящённому узникам фашистских концлагерей

 

Слайд № 1

Вспомним всех поименно

Горем вспомним своим….

Это нужно – не мертвым,

Это надо – живым.

Слайд № 2

Концентрацио́нный ла́герь (концла́герь) — термин, обозначающий специально оборудованный центр массового силового заключения и содержания следующих категорий граждан различных стран:

В концентрационные лагерях Третьего рейха было уничтожено около 6 миллионов людей

Слайд № 3

Немецко-фашистское руководство создало широкую сеть различного типа лагерей для содержания военнопленных (как советских, так и граждан других государств) и насильственно угнанных в рабство граждан оккупированных стран. При этом использовался опыт работы внутренних концентрационных лагерей, созданных в Германии после прихода фашистов к власти.

Слайд № 4

Лагеря смерти - лагеря, созданные с целью массового уничтожения людей. Используемые нацистами для убийства евреев лагеря были построены по специальным проектам, с расчётной мощностью на заданное количество людей. В лагерях смерти уничтожались люди разных национальностей, врагов или представителей «низших» групп населения — в странах, попавших под власть нацистов. В лагерях были специальные приспособления для массовых убийств.

Слайд № 5

Бухенвальд (концентрационный лагерь)

KL Buchenwald (1941) - концлагерь Бухенвальд

Бухенвальд — Концентрационный лагерь был построен близ Веймара (Германия) на горе Эттельсберг. Начал функционировать с 19 июля 1937 г. как лагерь для криминальных элементов, но вскоре сюда стали направлять политзаключенных. В июне 1938 г. в Бухенвальд прибыла первая группа заключенных, состоявшая целиком из евреев. В феврале 1945 года стал самым крупным лагерем смерти. Из 238 380 заключенных, прошедших через Бухенвальд со дня его основания, 56 549 умерли или были убиты.

Слайд № 6

Медицинские опыты.

Над узниками проводилось множество медицинских опытов, в результате которых большинство умерли мучительной смертью. Заключённых инфицировали сыпным тифом, туберкулезом и другими опасными заболеваниями для того, чтобы проверить действие вакцин против возбудителей этих болезней. Заболевания перерастали очень быстро в эпидемии из-за скученности в бараках, недостаточной гигиены, плохого питания, а также из-за того, что эти заболевания не лечились.

Слайд № 7

Опишем один из таких эшелонов, привезший из Львова 6700 человек. При высадке на станции их уже поджидали эсэсовцы со своими украинскими помощниками. Вот описание:

«Отворяют дверцы вагонов и нагайками выгоняют людей; через громкоговоритель даются приказания; всем надо сдать вещи и одежду, даже костыли и очки... Ценные вещи и деньги сдают в окошко с надписью: "Драгоценности". Женщин и девушек направляют к цирюльнику, который двумя взмахами ножниц срезает им волосы, набиваемые в мешки из-под картофеля ...Потом начинается марш... Справа и слева проволочные заграждения, а сзади десятки украинцев с винтовками. Мужчины, женщины, девушки, дети, младенцы, безногие калеки – все голые, как мать родила, идут толпой. На повороте, у входа в здание, стоит, ухмыляясь, эсэсовец и объявляет ласково: «Ничего дурного вам не сделают.. Вы только должны дышать поглубже. Это укрепляет легкие. Правильное «вдыхание» необходимо для дезинфекции». Его спрашивают, что будет с женщинами, и он отвечает, что мужчинам придется, конечно, работать на стройке дорог и домов, а женщины работать не будут, - они, если захотят, смогут помогать на кухне или по хозяйству... У некоторых в душе мелькает надежда, достаточная, чтобы без сопротивления продолжать брести к газовым камерам.

Слайд № 8

Большинство знает хорошо, какая судьба им уготована. Ужасная, всепроникающая вонь обнаруживает истину. Они подымаются по нескольким ступенькам—и уже видят непредотвратимое. Нагие матери, онемев, прижимают младенцев к груди. С ними масса детей всех возрастов — все нагие. Они медленно... но все продолжают двигаться безмолвно по направлению к камере смерти. Идущие сзади напирают, эсэсовцы нагайками подгоняют толпу.

Женщина лет сорока проклинает главаря убийц и кричит, что кровь ее детей падет на его голову. Офицер СС Вирт собственноручно ударяет ее пять раз хлыстом по лицу, и она исчезает в газовой камере. Многие молятся... Эсэсовцы вталкивают людей внутрь. —«Наполнить до отказа!»—командует Вирт. Голые люди наступают друг другу на ноги. Семьсот-восемьсот человек... Двери замыкаются. Оставшиеся из транспорта ждут своей очереди. Ждут голыми и зимой... Но дизель не действует. Проходит 50 минут... 70 минут... А люди в камере стоят. Слышен их плач... Штурмбанфюрер СС профессор доктор Панненштиль, лектор по гигиене в Марбургском университете, замечает:«Точно как в синагоге!»

Слайд № 9

Наконец, через 2 часа и 49 минут, дизель начинает работать. Проходит 25 минут. Многие уже мертвы, — это видно через глазок... Через 28 минут некоторые еще живы... Спустя 32 минуты мертвы все... С другой стороны еврейские рабочие отмыкают двери. Мертвецы стоят, как базальтовые столбы—им некуда упасть. И после смерти еще можно распознать семьи—они стоят, прижавшись друг к другу и держась крепко за руки. С трудом только удается отделить тела, чтобы очистить место для следующей партии. Выбрасывают трупы — полневшие, покрытие смертным потом и мочой. Среди них младенцы, детские трупики, — но нет времени! Две дюжины еврейских рабочих заняты тем, что обследуют полость рта убитых, открывая ее с помощью железных крюков. Приказ: «с золотыми зубами—налево, без золота—направо». Другие проверяют интимные части тела в поисках укрытого золота и бриллиантов... Вирт показывает полную консервную банку и восклицает: «Подыми-ка, посмотри, сколько золота!»

Слайд № 10

Свидетельство очевидца:"...примерно в середине октября нас, более 2000 человек, погрузили в железнодорожные вагоны и повезли в неизвестном направлении. Мы не получали никакой пищи. В вагонах было тесно и душно. Многие товарищи умерли от недостатка воздуха, тесноты и голода. ... Нас выгрузили в Веймаре, и оттуда эсэсовцы погнали нас по дороге в лес, на гору. По пути нас поносили и били дубинками. На нас натравливали собак. Товарищей, которые отставали, немедленно расстреливали. Обочины дороги были устланы трупами. ... К вечеру мы подошли к концлагерю Бухенвальд. ... нас разместили в деревянных бараках, которые были отделены от остальной территории лагеря изгородью из колючей проволоки. Но в бараках не было ни стульев, ни кроватей; нам не дали ни матрацев, ни одеял". Яльцев Евгений Васильевич.

Слайд № 11

Свидетельство очевидца: "Первые две тысячи советских заключенных прибыли в лагерь 18 октября 1941 года. Для них были отведены шесть бараков, образовавших специальный лагерь.

Слайд № 12

Начиная с октября 1941 года, в Бухенвальде полным ходом шло уничтожение красноармейцев.

Слайд № 13

В конюшне, находившейся к западу от лагеря, было сооружено устройство для расстрела выстрелом в затылок. Его истинное назначение было искусно замаскировано с помощью различных приспособлений.

В этой конюшне были расстреляны 8.483 красноармейца" Тросторфф Клаус (узник N 1819, директор музея Бухенвальд).

Свидетельство очевидца: "Путь по концлагерю называли "кровавым". Здесь нельзя было идти пешком - только бежать. Вдоль дороги стояли эсэсовцы, избивая и натравливая на бегущих собак. Замешкался, споткнулся, помог другому - смерть.

Русских фашисты ненавидели особенно люто. Для них предназначался специальный загон, называемый "малым лагерем". Там были конюшни без окон и санитарных устройств с нарами в три и четыре этажа. Они были рассчитаны на 28 лошадей, и помещалось в них до двух тысяч человек.

Массовые истребления являлись для фашистов своего рода развлечением. Объявляли, например, что проводится медицинский осмотр. Людей сгоняли на окраину лагеря, к одной из конюшен, по одному заводили в "кабинет". Там "врач" расспрашивал, какие имеются жалобы. Затем жертву ставили к ростометру возле стены. Планка опускалась на голову, а в это время сзади раздавался выстрел".

Слайд № 14

Свидетельство очевидца: "Я вместе с группой заключенных тоже пытался бежать, но не удалось - поймали, посадили в карцер. Почему не расстреляли? А карцер был, по сути, тот же смертный приговор. Девять суток в камеру никто не заходил. На десятый день поставили бак с водой. Все, кто был еще жив, бросились пить. До сих пор не могу забыть, как жадно они пили, а затем громко вскрикивали и умирали. Вы бы видели их глаза... Я понял, что накидываться на воду нельзя, поэтому отрывал клочки пропитанной потом рубахи, мочил их и высасывал влагу" Фадейкин Федор Андреевич.

Слайд № 15

P.S. События и факты истории КЛ Бухенвальд являются лишь фоном для понимания того - где, когда и в каких условиях в силу трагических обстоятельств оказались советские люди. Их имена и судьбы большей частью неизвестны. Но все они были солдатами и участниками той страшной войны и заслуживают свою толику памяти.

 

 

 

 

 

Просмотров: 2041 | Добавил: Mangus_School | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Вхід на сайт
Календар
«  Квітень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Copyright Мангуська ЗОШ №2 © 2024